З 1 до 16 березня в Національному центрі «Український Дім» відбудеться виставка «Випадкові події».
Це експериментальний проєкт, у якому технології переплітаються з художнім баченням, а ідеї народжуються у несподіваних поєднаннях.
Для першої частини виставка десять інноваторок разом із десятьма художницями переосмислили свої сфери діяльності та створили артоб’єкти на межі науки й творчості. Теми варіюються від глобальних викликів — ядерної безпеки, технологічних ризиків і відповідального використання ресурсів — до особистих: жіночої тілесності, простору для самовираження й інклюзивності.
Серед інсталяцій роботи: Альони Кузнєцової та Аліси Атаманчук, Катерини Тимошенко та Ольги Зоти, Олександри Клод та Алли Петренко-Лисак, Марії Леоненко та Настасі Клен, Катерини Шиман та Дарини Фес, Євгенії Лаптій та Олени Компанієць, Євгенії Григор`ян та Катерини Шаванової, Тетяни Чучко та Марини Левченко, Дар’ї Зименко і Тетяни Зубченко, Софії Брем і Лєри Полянськової.
Також на виставці «Випадкові події» представлена ретроспективна частина, яка досліджує роль жінок у мистецтві та науці, починаючи з післявоєнного часу (кінець 1940-х років) і до нашого сьогодення.
У цій частині — роботи мисткинь: Аліни Ламах, Галини Зубченко, Ади Рибачук, Алли Загайкевич, Лесі Заяць, Оксани Чепелик, Оксани Плисюк, Марії Куликівської, Ксенії Гнилицької, Дани Косміної, Алевтини Кахідзе та Азізи Ескендер.
А також науковиць: Антоніни Прихотько, Зоре Аблямітової, Катерини Ющенко, Надії Харчук, Ірини Вавілової, Світлани Краковської, Нани Войтенко, Катерини Терлецької, Олени Паренюк та Ольги Малюти.
Усі охочі зможуть долучитися до серії лекцій, дискусій та кураторських екскурсій, що проходитимуть упродовж виставки.
Коли: з 1 до 16 березня Де: Національний центр «Український Дім». Київ, вулиця Хрещатик, 2 Графік: вівторок-неділя з 11:00 до 19:00 Вхід вільний
Чекаємо на вас, щоб разом дослідити невипадкові випадковості!
Ініціатива «Випадкові події» реалізується агенцією та ГО Port of Culture в межах програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства» (фаза 2). Проєкт впроваджується спільно зі Структурою ООН Жінки в Україні, UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, за фінансування Європейського Союзу.
Матеріал: Полотно на підрамнику | Material: Canvas on stretcher
Виставки: “Квіти чи Вибухи” в галереї Форса, (Київ, 2023);
Exhibitions: “Flowers or Explosions”, at Forsa gallery, (Kyiv, 2023);
Атрибути: Сертифікат автентичності | Attributes: Certificate of authenticity
Пакування: Картонна чи дерев’яна коробка, Тубус | Packaging: Cardboard or wooden box, Tube
Статус: Доступна | Status: Available
Текст | Text
Ua
Війна забрала цю весну в усіх українців. Ми не відчували її, не насолоджувалися і не святкували народження нового життя, перших квітів і потепління. Це був загальний стрес, горе і багато роботи.
Лише коли настало літо, і я побачила, як розквітли мої улюблені півонії, я відчула, що знову ожила, і захотіла створювати мистецтво далі між відчуттям життя та смерті. Я насолоджувалася улюбленими квітами, а сама ідея квітки формально, як знак, нагадує мені вибухи, до яких я була дуже близька в кінці лютого. Від однієї точки до периферії, як розширення. Згодом я взнала, що є навіть українські гармати з назвою Піони. Ці вибухи досі відбуваються по всій Україні через те, що російські ракети бомблять наші цивільні об’єкти, ми досі воюємо та захищаємось від російських загарбників. А квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.
En
The war took away this spring from all Ukrainians. We did not feel it, did not enjoy it, and did not celebrate the birth of a new life, the first flowers, and warming. It was general stress, grief, and a lot of work.
It wasn’t until summer came and I saw my beloved peonies in bloom that I felt better and wanted to create art further between the feeling of life and death. I enjoyed my favorite flowers, and the very idea of a flower formally, as a sign, reminds me of the explosions that I was very close to at the end of February. From one point to the periphery, as an extension. Later, I learned that there are even Ukrainian cannons called Peonies. These explosions are still happening all over Ukraine because russian missiles are bombing our civilian targets, we are still fighting and defending against russian invaders. And the flowers continue to bloom, despite everything.
Матеріал: Полотно на підрамнику | Material: Canvas on stretcher
Виставки: “Квіти чи Вибухи” в галереї Форса, (Київ, 2023);
Exhibitions: “Flowers or Explosions”, at Forsa gallery, (Kyiv, 2023);
Атрибути: Сертифікат автентичності | Attributes: Certificate of authenticity
Пакування: Картонна чи дерев’яна коробка, Тубус | Packaging: Cardboard or wooden box, Tube
Статус: Доступна | Status: Available
Текст | Text
Ua
Війна забрала цю весну в усіх українців. Ми не відчували її, не насолоджувалися і не святкували народження нового життя, перших квітів і потепління. Це був загальний стрес, горе і багато роботи.
Лише коли настало літо, і я побачила, як розквітли мої улюблені півонії, я відчула, що знову ожила, і захотіла створювати мистецтво далі між відчуттям життя та смерті. Я насолоджувалася улюбленими квітами, а сама ідея квітки формально, як знак, нагадує мені вибухи, до яких я була дуже близька в кінці лютого. Від однієї точки до периферії, як розширення. Згодом я взнала, що є навіть українські гармати з назвою Піони. Ці вибухи досі відбуваються по всій Україні через те, що російські ракети бомблять наші цивільні об’єкти, ми досі воюємо та захищаємось від російських загарбників. А квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.
En
The war took away this spring from all Ukrainians. We did not feel it, did not enjoy it, and did not celebrate the birth of a new life, the first flowers, and warming. It was general stress, grief, and a lot of work.
It wasn’t until summer came and I saw my beloved peonies in bloom that I felt better and wanted to create art further between the feeling of life and death. I enjoyed my favorite flowers, and the very idea of a flower formally, as a sign, reminds me of the explosions that I was very close to at the end of February. From one point to the periphery, as an extension. Later, I learned that there are even Ukrainian cannons called Peonies. These explosions are still happening all over Ukraine because russian missiles are bombing our civilian targets, we are still fighting and defending against russian invaders. And the flowers continue to bloom, despite everything.
Галерея | Gallery
Пов’язані картини | Related paintings
Поле квітів I | Flowers field I (80*60 cm, 2023) | View info
Дружній батальйон збирає гроші на оптичні приціли | My friend’s battalion is raising money for optical sights (70*50 cm, 2023) | View info
Терра Україна | Terra Ukraїna (65*130 cm, 2022) | View info
Перші березневі тюльпани | First March tulips (70*50 cm, 2023) | View info
21.09.23 – 7.10.23 (продовжено до 14.10.23)
Відкриття 21.09.23 о 18:30
Forsa Gallery представляє виставку Альони Кузнєцової “Квіти чи вибухи”, в якій художниця звертається до осмислення шизофренічної дихотомії квітучого життя та смерті.
До проекту увійшли картини, графічні роботи на папері та об’єкти (живі квіти, кістки тварин у скляних колбах-вазах), над якими Альона працювала впродовж 2022 та 2023 років, що дає можливість прослідкувати рефлексію автора щодо війни від самого початку.
В перші місяці вторгнення всі українці пережили тяжкий стрес, який забрав відчуття весни, краси пробудження природи, але поступово ми навчились жити, працювати і навіть знаходити натхнення перебуваючи занадто поряд з війною.
В своїх зворушливих картинах художниця використовує багатошарову мішану техніку, що включає живопис, аплікацію, вишивку і цяткування бісером, звертаючись до традицій українського ужиткового мистецтва, а також в’язані її бабусею серветки у вигляді квітів. Майже на всіх роботах присутні очі спостерігача подій, а кожна з робіт має назву того контексту, що був актуальним на момент її створення.
Художниця в проекті «Квіти чи вибухи» ставить ряд запитань. Що є війна, як не глобальні зміни, коли виживає той, хто гнучкіше пристосовується або до ризиків, або до умов, хто пройшов і подолав травму, і знаходить ресурс та сенс радіти, і отримувати задоволення? Що є квітка, як не маніфестація життя, така крихка і недовговічна? Вибух, як символ, схожий на квітку, з центру на периферію. Є навіть гармати з назвою Піони, а візуально вогонь їх пострілу схожий на півонію. Хіба це не символічно? Вибухи досі відбуваються по всій Україні, гинуть люди, а квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.
FORSA GALLERY – одна з провідних арт-галерей Києва, яка представляє сучасне мистецтво в Україні та закордоном. Галерею було засновано у 2019 р. Алісою Нанавовою, куратором та галеристкою з більш ніж 10-річним досвідом роботи в
міжнародному арт-бізнесі, реалізації маштабних виставкових проектів у Відні, Брюсселі, Базелі, Лондоні, участі в арт-ярмарках, формуванні приватних та корпоративних колекцій.
Партнери виставки:
Національний науково-природничий музей НАН України та Квіткарня Ю.
ALENA KUZNETSOVA x Forsa Gallery x Hyatt Regency | Flowers or explosions | | View info
FLOWERS OR EXPLOSIONS. Alena Kuznetsova
21.09.23 – 7.10.23 (prolonged till 14.10.23)
Opening on 21.09.23 at 6:30 p.m
Forsa Gallery presents Alena Kuznetsova’s exhibition “Flowers or Explosions”, in which the artist addresses the understanding of the schizophrenic dichotomy of blooming life and death.
The project includes paintings, graphic works on paper, and objects (fresh flowers, animal bones in glass vases), which Alena was creating during 2022 and 2023, making it possible to follow the author’s reflection on the war from the beginning.
In the first months of the invasion, all Ukrainians experienced severe stress, which took away the feeling of spring, and the beauty of the awakening of nature. Still, gradually we learned to live, work, and even find inspiration while being too close to the war.
In her touching paintings, Alena uses a multi-layered mixed technique, which includes painting, appliqué, embroidery and beading, referring to the traditions of Ukrainian applied art, as well as napkins in the form of flowers knitted by her grandmother. Almost all works have the eyes of an observer of events, and each of the works has the name of the context that was
relevant at the time of its creation.
The artist in the project “Flowers or Explosions” asks several questions. What is war, if not global changes, when the one who survives is the one who adapts more flexibly either to risks or to new conditions, who has gone through and overcome trauma, and who finds the resource and meaning to rejoice and get pleasure? What is a flower, if not a manifestation of life, so fragile and short-lived? Burst is like a flower-like symbol from the center to the periphery. There are even cannons called Peonies, and visually the fire of their shot looks like a peony. Isn’t that symbolic? Explosions still occur all over Ukraine, people die, and flowers continue to bloom, no matter what.
FORSA GALLERY is one of the leading art galleries in Kyiv, which represents contemporary art in Ukraine and abroad. The gallery was founded in 2019 by Alisa Nananova, a curator and gallerist with more than 10 years of experience in the international art business, implementation of large-scale exhibition projects in Vienna, Brussels, Basel, London, participation in art fairs,
formation of private and corporate collections.
Exhibition partners:
The National Science Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine and Flower Shop Yu
SMALL TALK: ХУДОЖНИЦЯ АЛЬОНА КУЗНЄЦОВА ПРО ВИСТАВКУ “КВІТИ ЧИ ВИБУХИ” | View info
Експозиція | Exposition
Storm shadow
Pink’s not dead
Посеред страшного сну про війну (якби ж то), інколи з’являється промінь світла, і повертає нас до життя | In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life (95*120 cm, 2023) | View info
Counteroffensive
Терра Україна | Terra Ukraїna (65*130 cm, 2022) | View info
Свідок землі | Eyewitness of the ground (120*160 cm, 2023) | | View info
Flower Field 1, Flower Field 2
Rose peonies
My friend’s battalion is raising money for optical sights
Посеред страшного сну про війну (якби ж то), інколи з’являється промінь світла, і повертає нас до життя | In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life (95*120 cm, 2023) | View info
Свідок землі | Eyewitness of the ground (120*160 cm, 2023) | | View info
Свободу леопардам | Free the leopards (80*60 cm, 2023) | View info
Це вітер чи працює ППО? | Is it wind or Air defense at work? (80*60 cm, 2023) | View info
Ліс Київської області повний розквітаючих квітів | The Forest of Kyiv region is full of rising flowers (70*50 cm, 2022) | View info
Перші березневі тюльпани | First March tulips (70*50 cm, 2022) | View info
Дружній батальйон збирає гроші на оптичні приціли | My friend’s battalion is raising money for optical sights (70*50 cm, 2023) | View info
Поле квітів I | Flowers field I (80*60 cm, 2023) | View info
Поле квітів II | Flowers field II (80*60 cm, 2023) | View info
Рожеві півонії | Pink peonies (150*150 cm, 2022) | View info
Artist Talk: Про серію картин “Квіти чи Вибухи” в Forsa Gallery
1 червня o 18:00 запрошуємо до Центру сучасного мистецтва М17 на відкриття другої з трьох локацій проєкту «Концентрація волі» в рамках XV платформи культурних ініціатив «Новітні спрямування».
Демонстрація проєкту послідовно проходить у просторах трьох інституцій організаторів проєкту. Першою локацією став виставковий простір Інституту проблем сучасного мистецтва, наразі готується відкриття у Центрі сучасного мистецтва М17, а згодом проєкт продовжиться в Національній академії мистецтв України.
Роботи сучасних українських та міжнародних митців в рамках проєкту розкривають українську візію волі, яка допомагає сьогодні українському народові акумулювати свої сили для переможної боротьби проти російської агресії.
Переглянути повну концепцію проєкту www.m17.kiev.ua/exhibition/kontsentratsiya-voli/
Виставкова частина «Концентрації волі» у ЦСМ М17 включає роботи наступних митців: Єва Андронікіду, Макс Вітик, Софія Голубева, Сергій Гулєвич, Людмила Давиденко, Ангеліна Дацюк, Дмитро Доценко, Дмитро Ерліх, Сергій Западня, Микита Зігура, Олексій Іванюк, Альона Кузнєцова, Костянтин Лапушен, Катерина Лісова, Антон Логов, Богдан Локатир і Маргарита Журунова, Максим Мазур, Маріанна Маслова, Наталія Охман, Євген Павлов, Анастасія Подерв’янська, Сергій Попов, Михайло Рай, Людмила Раштанова та Едуард Потапенков і Сергій Корнієвський, Владислав Рябоштан, Віктор Сидоренко, Роман Синенко, Тіберій Сільваши, Вячеслав Страннік, Василь Татарський, Микита Тітов, Олеся Трофименко, Микита Цой, Олександр Чекменьов, Оксана Чепелик, Олексій Чистотін, Саша Чичкан, Марія Шевченко, Захар Шевчук, Юлія Шибіркіна, Владислав Юдін, Альбіна Ялоза.
Організаторами виставки виступили Національна академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва та Центр сучасного мистецтва M17.
Куратори: Андрій Сидоренко, Ірина Яцик.
Керівники проєкту від інституцій:
Андрій Пучков (НАМУ), Ігор Абрамович (ІПСМ), Наталія Шпитковська (ЦСМ M17).
Проєкт відбувається за підтримки Art Support Fund, Natalia Shpytkovska Art Advisory, Front-Art, Utico, Ulma.
Медіапартнери: Антиквар, МІТЄЦ, Арт Курсив.
Матеріал: Полотно на підрамнику | Material: Canvas on stretcher
Виставки: “Квіти чи Вибухи” в галереї Форса, (Київ, 2023);
Exhibitions: “Flowers or Explosions”, at Forsa gallery, (Kyiv, 2023);
Атрибути: Сертифікат автентичності | Attributes: Certificate of authenticity
Пакування: Картонна чи дерев’яна коробка, Тубус | Packaging: Carboard or wooden box, Tube
Статус: Доступна | Status: Available
Текст | Text
Ua
Війна забрала цю весну в усіх українців. Ми не відчували її, не насолоджувалися і не святкували народження нового життя, перших квітів і потепління. Це був загальний стрес, горе і багато роботи.
Лише коли настало літо, і я побачила, як розквітли мої улюблені півонії, я відчула, що знову ожила, і захотіла створювати мистецтво далі між відчуттям життя та смерті. Я насолоджувалася улюбленими квітами, а сама ідея квітки формально, як знак, нагадує мені вибухи, до яких я була дуже близька в кінці лютого. Від однієї точки до периферії, як розширення. Згодом я взнала, що є навіть українські гармати з назвою Піони. Ці вибухи досі відбуваються по всій Україні через те, що російські ракети бомблять наші цивільні об’єкти, ми досі воюємо та захищаємось від російських загарбників. А квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.
En
The war took away this spring from all Ukrainians. We did not feel it, did not enjoy it, and did not celebrate the birth of a new life, the first flowers, and warming. It was general stress, grief, and a lot of work.
It wasn’t until summer came and I saw my beloved peonies in bloom that I felt better and wanted to create art further between the feeling of life and death. I enjoyed my favorite flowers, and the very idea of a flower formally, as a sign, reminds me of the explosions that I was very close to at the end of February. From one point to the periphery, as an extension. Later, I learned that there are even Ukrainian cannons called Peonies. These explosions are still happening all over Ukraine because russian missiles are bombing our civilian targets, we are still fighting and defending against russian invaders. And the flowers continue to bloom, despite everything.
Матеріал: Полотно на підрамнику | Material: Canvas on streatcher
Виставки: “Концентрація волі” в Центр сучасного мистецтва M17, (Київ, 2023); Квіти чи вибухи, Forsa gallery, (Київ, 2023)
Exhibitions: “Concentration of will”, at M17 Contemporary Art Center, (Kyiv, 2023);
Flowers or Explosions, Forsa gallery, (Kyiv, 2023)
Статус: Доступна | Status: Available
Текст | Text
Ua
Війна забрала цю весну в усіх українців. Ми не відчували її, не насолоджувалися і не святкували народження нового життя, перших квітів і потепління. Це був загальний стрес, горе і багато роботи.
Лише коли настало літо, і я побачила, як розквітли мої улюблені півонії, я відчула, що знову ожила, і захотіла створювати мистецтво далі між відчуттям життя та смерті. Я насолоджувалася улюбленими квітами, а сама ідея квітки формально, як знак, нагадує мені вибухи, до яких я була дуже близька в кінці лютого. Від однієї точки до периферії, як розширення. Згодом я взнала, що є навіть українські гармати з назвою Піони. Ці вибухи досі відбуваються по всій Україні через те, що російські ракети бомблять наші цивільні об’єкти, ми досі воюємо та захищаємось від російських загарбників. А квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.
En
The war took away this spring from all Ukrainians. We did not feel it, did not enjoy it, and did not celebrate the birth of a new life, the first flowers, and warming. It was general stress, grief, and a lot of work.
It wasn’t until summer came and I saw my beloved peonies in bloom that I felt better and wanted to create art further between the feeling of life and death. I enjoyed my favorite flowers, and the very idea of a flower formally, as a sign, reminds me of the explosions that I was very close to at the end of February. From one point to the periphery, as an extension. Later, I learned that there are even Ukrainian cannons called Peonies. These explosions are still happening all over Ukraine because russian missiles are bombing our civilian targets, we are still fighting and defending against russian invaders. And the flowers continue to bloom, despite everything.
Галерея | Gallery
Свідок землі | Eyewitness of the ground (120*160 cm, 2023) | | View info
Свідок землі | Eyewitness of the ground (120*160 cm, 2023) | | View info
Пов’язані картини | Related paintings
Посеред страшного сну про війну (якби ж то), інколи з’являється промінь світла, і повертає нас до життя | In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life (95*120 cm, 2023) | View info
Поле квітів I | Flowers field I (80*60 cm, 2023) | View info
Свободу леопардам | Free the leopards (80*60 cm, 2023) | View info
Терра Україна | Terra Ukraїna (65*130 cm, 2022) | View info
The new Brussels Gallery Portraits International marks one year of the war against Ukraine with a fund-raising exhibition of 12 Ukrainian artists showing original works and art prints. The exhibition curated by Claire Soper is organized in collaboration with Tsekh Gallery in Kyiv, the James Butterwick Gallery in London, and with the help of Art Dealer, Katia Vozianova and journalist/contemporary art researcher Iryna Belan.
15% of sales of all artworks will be donated to UNHCR humanitarian relief actions and the Takshtab Charity, directly supporting displaced mothers and children under 3 in Ukraine.
Portraits of European Commission President Ursula von der Leyen and Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy will be displayed in the gallery and auctioned online worldwide during the six-week exhibition. 100% of the auction proceeds will be donated equally to good causes. Portraits were newly made by this year’s gallery exhibitors Dutch painter Toon Teeken, Belgian Chilian artist Carlos Becerra and by other volunteers.
Portraits International is a new art gallery, bookstore, and academy, dedicated to the world of portraiture. Next to art, the gallery will offer biographies, lectures, courses, competitions, and team-building exercises in multiple languages, linked to the themes of the exhibitions. Portraitists, writers, and filmmakers can use the new gallery to find clients worldwide interested in commissioning a quality portrait or biography.
Claire Soper (EN/FR), claire@portraits.international
+32 472 70 85 13
Peter van der Hijden (EN/FR/NL/DE) peter@portraits.international
+32 483 12 90 19
Website: www.portraits.international
Address: 2 Galerie des Princes 2 / 16-18 Rue des Dominicains, 1000 Brussels
The long journey of these paintings was probably destined for them by fate: this exhibition includes 7 of my works from two series about the road – Broad Perspective and Kill bill. The history of both series began somewhere at the same time back in 2013 (!) both during the long car trip. Now it took almost a year, a big hook through Copenhagen, and getting to know a few more wonderful people, so that the works finally got to the Portraits International gallery for the Ukrainian 12 group exhibition, together with the graphics of Oleksandr Bogomazov (!) from gallery partner James Butterwick. It is also symbolic that in 2022-2023, all physical movements from Ukraine to the West also became much longer because of the war, even more time and reason for deep immersion, the landscape outside the window relentlessly reminds me of my Stripes and Kill bill (I realized this back in the fall), not only from the window of a car, and now also a bus, and a train, and an airplane, because I continue to document the material for further works.
Експозиція | Exposition
Роботи | Artworks
Широка перспектива | Broad perspective series
Stripe #10 (92*136 cm, oil on canvas, diptych, 2021) | View info
Stripe #9 (75*130 cm, oil on canvas, 2021) | View info
Stripe #3 (70*90 cm, oil on canvas, 2021) | View info
Time – Place (100*130 cm, oil on canvas, 2021) | View info
Kill Bill
Kill Bill #4 (100*200 cm, oil on canvas) | View info
Kill Bill #3 (100*200 cm, oil on canvas) | View info
Kill Bill #6 (100*200 cm, oil on canvas) | View info
Матеріал: Полотно на підрамнику| Material: Canvas on stretcher
Виставки:
“Пробудження” в Музеї Києва, (Київ, 2023);
“Квіти чи Вибухи” в галереї Форса, (Київ, 2023);
Exhibitions:
“Awakening”, at the Museum of Kyiv, (Kyiv, 2023);
“Flowers or Explosions”, at Forsa Gallery, (Kyiv, 2023);
Атрибути: Сертифікат автентичності | Attributes: Certificate of authenticity
Пакування: Картонна чи дерев’яна коробка, Тубус | Packaging: Cardboard or wooden box, Tube
Статус: Доступна | Status: Available
Текст | Text
Ua
Війна забрала цю весну в усіх українців. Ми не відчували її, не насолоджувалися і не святкували народження нового життя, перших квітів і потепління. Це був загальний стрес, горе і багато роботи.
Лише коли настало літо, і я побачила, як розквітли мої улюблені півонії, я відчула, що знову ожила, і захотіла створювати мистецтво далі між відчуттям життя та смерті. Я насолоджувалася улюбленими квітами, а сама ідея квітки формально, як знак, нагадує мені вибухи, до яких я була дуже близька в кінці лютого. Від однієї точки до периферії, як розширення. Згодом я взнала, що є навіть українські гармати з назвою Піони. Ці вибухи досі відбуваються по всій Україні через те, що російські ракети бомблять наші цивільні об’єкти, ми досі воюємо та захищаємось від російських загарбників. А квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.
En
The war took away this spring from all Ukrainians. We did not feel it, did not enjoy it, and did not celebrate the birth of a new life, the first flowers, and warming. It was general stress, grief, and a lot of work.
It wasn’t until summer came and I saw my beloved peonies in bloom that I felt better and wanted to create art further between the feeling of life and death. I enjoyed my favorite flowers, and the very idea of a flower formally, as a sign, reminds me of the explosions that I was very close to at the end of February. From one point to the periphery, as an extension. Later, I learned that there are even Ukrainian cannons called Peonies. These explosions are still happening all over Ukraine because russian missiles are bombing our civilian targets, we are still fighting and defending against russian invaders. And the flowers continue to bloom, despite everything.
Галерея | Gallery
In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life
Посеред страшного сну про війну (якби ж то), інколи з’являється промінь світла, і повертає нас до життя | In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life (95*120 cm, 2023) | View info
In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life
In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life
Пов’язані картини | Related paintings
Терра Україна | Terra Ukraїna (65*130 cm, 2022) | View info
Це вітер чи працює ППО? | Is it wind or Air defense at work? (80*60 cm, 2023) | View info
Свободу леопардам | Free the leopards (80*60 cm, 2023) | View info
Свідок землі | Eyewitness of the ground (120*160 cm, 2023) | | View info
На виставці “From Ukraine with love”, що відбувається зараз в Копенгагені, представлені роботи дев’яти українських художників, які продовжують творити в такі складні для нашої країни часи. Буду знайомити вас з учасниками експозиції. Альона Кузнєцова – талановита мисткиня з Києва. Ми говорили з нею про творчість під час глобальної кризи та ресурси, що підтримують сили та надихають рухатися вперед.
After some months of planning together with Julia Dmukh and the generous support of the Embassy of Ukraine, we are so pleased to welcome you to a fundraising event for the people of Ukraine at the gorgeous Gallerie Lorien. There will be paintings, ceramics, posters – all of the works are by Ukrainian artists, some living in Denmark and some in Ukraine and abroad. All transactions will go via the Denmark based charitable foundation, Bevar Ukraine.
There will be some light snacks, beers and soft drinks and the evening will look like this:
17.00 Arrive & view the art
17.30 Welcome to Gallerie Lorien by Tina Lorien
17:40 Introduction to the exhibition & IMMART by Julia Dmukh & Nicol Savinetti
17:50 Introduction to Bevar Ukraine
18:00 Mingle & buy art
20:00 Thank you & goodbyes
Матеріал: Полотно на підрамнику | Material: Canvas on stretcher
Виставки:
“… І ПІДІЙМАЙСЯ!” в галереї Лавра, Київ, 2022;
“Квіти чи Вибухи” в галереї Форса, Київ, 2023;
Exhibitions:
“…And Get Up!” at Lavra Gallery, Kyiv, 2022;
“Flowers or Explosions”, at Forsa Gallery, Kyiv, 2023;
Атрибути: Сертифікат автентичності | Attributes: Certificate of authenticity
Пакування: Картонна чи дерев’яна коробка, Тубус | Packaging: Cardboard or wooden box, tube
Статус: Доступна | Status: Available
Текст | Text
Ua
Війна забрала цю весну в усіх українців. Ми не відчували її, не насолоджувалися і не святкували народження нового життя, перших квітів і потепління. Це був загальний стрес, горе і багато роботи.
Лише коли настало літо, і я побачила, як розквітли мої улюблені півонії, я відчула, що знову ожила, і захотіла створювати мистецтво далі між відчуттям життя та смерті. Я насолоджувалася улюбленими квітами, а сама ідея квітки формально, як знак, нагадує мені вибухи, до яких я була дуже близька в кінці лютого. Від однієї точки до периферії, як розширення. Згодом я взнала, що є навіть українські гармати з назвою Піони. Ці вибухи досі відбуваються по всій Україні через те, що російські ракети бомблять наші цивільні об’єкти, ми досі воюємо та захищаємось від російських загарбників. А квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.
En
The war took away this spring from all Ukrainians. We did not feel it, did not enjoy it, and did not celebrate the birth of a new life, the first flowers, and warming. It was general stress, grief, and a lot of work.
It wasn’t until summer came and I saw my beloved peonies in bloom that I felt better and wanted to create art further between the feeling of life and death. I enjoyed my favorite flowers, and the very idea of a flower formally, as a sign, reminds me of the explosions that I was very close to at the end of February. From one point to the periphery, as an extension. Later, I learned that there are even Ukrainian cannons called Peonies. These explosions are still happening all over Ukraine because russian missiles are bombing our civilian targets, we are still fighting and defending against russian invaders. And the flowers continue to bloom, despite everything.
Виставки: “Стосунки з образом” в галереї Imagine point, 2022;
Exhibitions: “Relations with the image” at Imagine Point Gallery, 2022;
Статус: доступна | Status: available
Текст | Text
Цю не зовсім “серію”, але цикл з 10 робіт різного формату, я вважаю пророчою. Я її почала в кінці 2019 року, бо відчувала біль, наче я померла, і особисту кризу, яку ніяк не могла пояснити логічно. Закінчувала (і ніяк не могла закінчити, постійно поверталась до неї, допрацьовувала) аж до кінця 2021-го. Найстрашніше – це криза сенсів. Єдиним варіантом було спробувати подивитись в очі цим óбразам, від яких я значною мірою відвикла, займаючись дослідженням кольору і абстрактним мистецтвом впродовж попередніх 10 років. Цю серію я вважаю поверненням до реального життя, що містить складні стосунки, ерос і танатос, невимовне, передчуття незворотнього. На полотні крім олії, використовувала колажі, аллікації і бісер, що є давньою технікою в українському народному мистецтві (цяткування вишиванок) і став ідеальним інструментом сповільнення часу.
I consider this not quite a “series”, but a cycle of 10 works of various formats, to be prophetic. I started it at the end of 2019, because I felt pain, as if I had died, and a personal crisis that I could not logically explain. I finished it (and could not finish it at all, I kept coming back to it, working on it) until the end of 2021. The worst thing is a crisis of meaning. The only option was to try to look into the eyes of these images, which I had largely weaned myself off by doing color studies and abstract art for the previous 10 years. I see this series as a return to real life, which contains complex relationships, eros and thanatos, the unspeakable, the foreboding of the irreversible. In addition to oil, I used collages, appliqués and beads on the canvas, which is an ancient technique in Ukrainian folk art (embroidery of vyshyvanka) and became an ideal tool for slowing down time.
Виставки: “Стосунки з образом” в галереї Imagine point, 2022;
Exhibitions: “Relations with the image” at Imagine Point Gallery, 2022;
Статус: в приватній колекції | Status: in private collection
Текст | Text
Цю не зовсім “серію”, але цикл з 10 робіт різного формату, я вважаю пророчою. Я її почала в кінці 2019 року, бо відчувала біль, наче я померла, і особисту кризу, яку ніяк не могла пояснити логічно. Закінчувала (і ніяк не могла закінчити, постійно поверталась до неї, допрацьовувала) аж до кінця 2021-го. Найстрашніше – це криза сенсів. Єдиним варіантом було спробувати подивитись в очі цим óбразам, від яких я значною мірою відвикла, займаючись дослідженням кольору і абстрактним мистецтвом впродовж попередніх 10 років. Цю серію я вважаю поверненням до реального життя, що містить складні стосунки, ерос і танатос, невимовне, передчуття незворотнього. На полотні крім олії, використовувала колажі, аллікації і бісер, що є давньою технікою в українському народному мистецтві (цяткування вишиванок) і став ідеальним інструментом сповільнення часу.
I consider this not quite a “series”, but a cycle of 10 works of various formats, to be prophetic. I started it at the end of 2019, because I felt pain, as if I had died, and a personal crisis that I could not logically explain. I finished it (and could not finish it at all, I kept coming back to it, working on it) until the end of 2021. The worst thing is a crisis of meaning. The only option was to try to look into the eyes of these images, which I had largely weaned myself off by doing color studies and abstract art for the previous 10 years. I see this series as a return to real life, which contains complex relationships, eros and thanatos, the unspeakable, the foreboding of the irreversible. In addition to oil, I used collages, appliqués and beads on the canvas, which is an ancient technique in Ukrainian folk art (embroidery of vyshyvanka) and became an ideal tool for slowing down time.
Виставки: “Стосунки з образом” в галереї Imagine point, 2022;
Exhibitions: “Relations with the image” at Imagine Point Gallery, 2022;
Статус: доступна | Status: available
Текст | Text
Цю не зовсім “серію”, але цикл з 10 робіт різного формату, я вважаю пророчою. Я її почала в кінці 2019 року, бо відчувала біль, наче я померла, і особисту кризу, яку ніяк не могла пояснити логічно. Закінчувала (і ніяк не могла закінчити, постійно поверталась до неї, допрацьовувала) аж до кінця 2021-го. Найстрашніше – це криза сенсів. Єдиним варіантом було спробувати подивитись в очі цим óбразам, від яких я значною мірою відвикла, займаючись дослідженням кольору і абстрактним мистецтвом впродовж попередніх 10 років. Цю серію я вважаю поверненням до реального життя, що містить складні стосунки, ерос і танатос, невимовне, передчуття незворотнього. На полотні крім олії, використовувала колажі, аллікації і бісер, що є давньою технікою в українському народному мистецтві (цяткування вишиванок) і став ідеальним інструментом сповільнення часу.
I consider this not quite a “series”, but a cycle of 10 works of various formats, to be prophetic. I started it at the end of 2019, because I felt pain, as if I had died, and a personal crisis that I could not logically explain. I finished it (and could not finish it at all, I kept coming back to it, working on it) until the end of 2021. The worst thing is a crisis of meaning. The only option was to try to look into the eyes of these images, which I had largely weaned myself off by doing color studies and abstract art for the previous 10 years. I see this series as a return to real life, which contains complex relationships, eros and thanatos, the unspeakable, the foreboding of the irreversible. In addition to oil, I used collages, appliqués and beads on the canvas, which is an ancient technique in Ukrainian folk art (embroidery of vyshyvanka) and became an ideal tool for slowing down time.
Виставки: “Стосунки з образом” в галереї Imagine point, 2022;
Exhibitions: “Relations with the image” at Imagine Point Gallery, 2022;
Статус: доступна | Status: available
Текст | Text
Цю не зовсім “серію”, але цикл з 10 робіт різного формату, я вважаю пророчою. Я її почала в кінці 2019 року, бо відчувала біль, наче я померла, і особисту кризу, яку ніяк не могла пояснити логічно. Закінчувала (і ніяк не могла закінчити, постійно поверталась до неї, допрацьовувала) аж до кінця 2021-го. Найстрашніше – це криза сенсів. Єдиним варіантом було спробувати подивитись в очі цим óбразам, від яких я значною мірою відвикла, займаючись дослідженням кольору і абстрактним мистецтвом впродовж попередніх 10 років. Цю серію я вважаю поверненням до реального життя, що містить складні стосунки, ерос і танатос, невимовне, передчуття незворотнього. На полотні крім олії, використовувала колажі, аллікації і бісер, що є давньою технікою в українському народному мистецтві (цяткування вишиванок) і став ідеальним інструментом сповільнення часу.
I consider this not quite a “series”, but a cycle of 10 works of various formats, to be prophetic. I started it at the end of 2019, because I felt pain, as if I had died, and a personal crisis that I could not logically explain. I finished it (and could not finish it at all, I kept coming back to it, working on it) until the end of 2021. The worst thing is a crisis of meaning. The only option was to try to look into the eyes of these images, which I had largely weaned myself off by doing color studies and abstract art for the previous 10 years. I see this series as a return to real life, which contains complex relationships, eros and thanatos, the unspeakable, the foreboding of the irreversible. In addition to oil, I used collages, appliqués and beads on the canvas, which is an ancient technique in Ukrainian folk art (embroidery of vyshyvanka) and became an ideal tool for slowing down time.
Виставки: “Стосунки з образом” в галереї Imagine point, 2022;
Exhibitions: “Relations with the image” at Imagine Point Gallery, 2022;
Статус: доступна | Status: available
Текст | Text
Цю не зовсім “серію”, але цикл з 10 робіт різного формату, я вважаю пророчою. Я її почала в кінці 2019 року, бо відчувала біль, наче я померла, і особисту кризу, яку ніяк не могла пояснити логічно. Закінчувала (і ніяк не могла закінчити, постійно поверталась до неї, допрацьовувала) аж до кінця 2021-го. Найстрашніше – це криза сенсів. Єдиним варіантом було спробувати подивитись в очі цим óбразам, від яких я значною мірою відвикла, займаючись дослідженням кольору і абстрактним мистецтвом впродовж попередніх 10 років. Цю серію я вважаю поверненням до реального життя, що містить складні стосунки, ерос і танатос, невимовне, передчуття незворотнього. На полотні крім олії, використовувала колажі, аллікації і бісер, що є давньою технікою в українському народному мистецтві (цяткування вишиванок) і став ідеальним інструментом сповільнення часу.
I consider this not quite a “series”, but a cycle of 10 works of various formats, to be prophetic. I started it at the end of 2019, because I felt pain, as if I had died, and a personal crisis that I could not logically explain. I finished it (and could not finish it at all, I kept coming back to it, working on it) until the end of 2021. The worst thing is a crisis of meaning. The only option was to try to look into the eyes of these images, which I had largely weaned myself off by doing color studies and abstract art for the previous 10 years. I see this series as a return to real life, which contains complex relationships, eros and thanatos, the unspeakable, the foreboding of the irreversible. In addition to oil, I used collages, appliqués and beads on the canvas, which is an ancient technique in Ukrainian folk art (embroidery of vyshyvanka) and became an ideal tool for slowing down time.
Галерея | Gallery
Пов’язані картини | Related paintings
Relations with the image I | (130*100 cm) | View info
Виставки: “Стосунки з образом” в галереї Imagine point, 2022;
Exhibitions: “Relations with the image” at Imagine Point Gallery, 2022;
Статус: доступна | Status: available
Текст | Text
Цю не зовсім “серію”, але цикл з 10 робіт різного формату, я вважаю пророчою. Я її почала в кінці 2019 року, бо відчувала біль, наче я померла, і особисту кризу, яку ніяк не могла пояснити логічно. Закінчувала (і ніяк не могла закінчити, постійно поверталась до неї, допрацьовувала) аж до кінця 2021-го. Найстрашніше – це криза сенсів. Єдиним варіантом було спробувати подивитись в очі цим óбразам, від яких я значною мірою відвикла, займаючись дослідженням кольору і абстрактним мистецтвом впродовж попередніх 10 років. Цю серію я вважаю поверненням до реального життя, що містить складні стосунки, ерос і танатос, невимовне, передчуття незворотнього. На полотні крім олії, використовувала колажі, аллікації і бісер, що є давньою технікою в українському народному мистецтві (цяткування вишиванок) і став ідеальним інструментом сповільнення часу.
I consider this not quite a “series”, but a cycle of 10 works of various formats, to be prophetic. I started it at the end of 2019, because I felt pain, as if I had died, and a personal crisis that I could not logically explain. I finished it (and could not finish it at all, I kept coming back to it, working on it) until the end of 2021. The worst thing is a crisis of meaning. The only option was to try to look into the eyes of these images, which I had largely weaned myself off by doing color studies and abstract art for the previous 10 years. I see this series as a return to real life, which contains complex relationships, eros and thanatos, the unspeakable, the foreboding of the irreversible. In addition to oil, I used collages, appliqués and beads on the canvas, which is an ancient technique in Ukrainian folk art (embroidery of vyshyvanka) and became an ideal tool for slowing down time.
Виставки: “Стосунки з образом” в галереї Imagine point, 2022;
Exhibitions: “Relations with the image” at Imagine Point Gallery, 2022
Статус: доступна | Status: available
Текст | Text
Цю не зовсім “серію”, але цикл з 10 робіт різного формату, я вважаю пророчою. Я її почала в кінці 2019 року, бо відчувала біль, наче я померла, і особисту кризу, яку ніяк не могла пояснити логічно. Закінчувала (і ніяк не могла закінчити, постійно поверталась до неї, допрацьовувала) аж до кінця 2021-го. Найстрашніше – це криза сенсів. Єдиним варіантом було спробувати подивитись в очі цим óбразам, від яких я значною мірою відвикла, займаючись дослідженням кольору і абстрактним мистецтвом впродовж попередніх 10 років. Цю серію я вважаю поверненням до реального життя, що містить складні стосунки, ерос і танатос, невимовне, передчуття незворотнього. На полотні крім олії, використовувала колажі, аллікації і бісер, що є давньою технікою в українському народному мистецтві (цяткування вишиванок) і став ідеальним інструментом сповільнення часу.
I consider this not quite a “series”, but a cycle of 10 works of various formats, to be prophetic. I started it at the end of 2019, because I felt pain, as if I had died, and a personal crisis that I could not logically explain. I finished it (and could not finish it at all, I kept coming back to it, working on it) until the end of 2021. The worst thing is a crisis of meaning. The only option was to try to look into the eyes of these images, which I had largely weaned myself off by doing color studies and abstract art for the previous 10 years. I see this series as a return to real life, which contains complex relationships, eros and thanatos, the unspeakable, the foreboding of the irreversible. In addition to oil, I used collages, appliqués and beads on the canvas, which is an ancient technique in Ukrainian folk art (embroidery of vyshyvanka) and became an ideal tool for slowing down time.
Галерея | Gallery
Relations with the image I | Cтосунки з образом I | (130*100 cm) | View info
Relations with the image I | Cтосунки з образом I | (130*100 cm) | View info
‘Art through War’ Exhibition of contemporary art and charity auction at Urban Space 500 from 12 till 28 of August (Kyiv, Ukraine) with “Flowers or Explosions II (70*50 cm, 2022)
I am so impressed by this show The Art of Resistance at the @expos_artgemesi !
The photo with Sasha’s portrait is just a small part of the exhibition, which actually covers two floors of a very beautiful modern space with works by about 50 Ukrainian artists (special thanks and super respect to curators @pechenman and @y.stepanok, who did enormously great job and wrote ALL the names of the participants in Facebook event! ).
And I was personally very impressed to see this painting, printed for an exhibition probably 1-in-1 (yes, the original is still in Kyiv, but soon hope it will reach Western Europe). I was waiting for only small posters of the beginning of the war among my works there. @sasha.horbatiuk joked he has a feeling like he is in Valencia)
You are very welcome if nearby!
24.05 – 5.06
Free entrance
Opening hours 6-9 pm and from 11 am to 2 pm on Sundays.
Открытие. Не все люди не из сферы искусства знают, что выставка в галерее зачастую делается с целью продажи работ, если это конечно не особый проект, ретроспектива (что в галереях на самом деле редкость). Так что на выставках можно смело интересоваться ценой у менеджера, если нет открытого прайса.
Заблуждение. Среди моих знакомых художников есть такое заблуждение, что нет смысла делать выставки в галереях, потому что галереи «не продают работы, и хотят за выставку картину, а ещё и % с продажи».
Хочу рассказать про позитивный опыт работы с одной киевской галереей в центре, которая продала две мои работы прямо с выставки: две в её разгаре, а ещё одну спустя полгода. Все остались довольны) Конечно, в работе с галереями много нюансов и иногда игра не стоит свеч. И все же продажа работы с выставки повышает шансы на ваше совместное сотрудничество и расширяет для всех мир возможностей. Художнику тут главное не совершить ошибку и не пойти на сделку в обход галереи, а перенаправить покупателя к куратору/галеристу, даже если покупатель изначально написал лично художнику (во время выставки). Чтоб не было такого соблазна, нужно просто иметь всегда fixed price на работы, а % для галереи не накручивать, а уступать от фиксированной цены. Таким образом не будет повода для нечестности; покупатель будет счастлив, потому что купить работу в галерее престижнее и это вклад в культурную индустрию, художник будет рад продаже и освобождению от организационных хлопот, галерист будет рад, что сделал правильный выбор художника, будет хотеть с ним работать дальше и пойдёт навстречу разными способами.
У меня был такой случай: как раз во время моей персональной выставки Flux мне написала Елена на эту страницу, и спросила стоимость картин «Фонтан» и «Цвет августа». Я сразу дала ей контакты галериста и объяснила, что во время выставки продажа – их компетенция) Дальше буквально через пару дней у нас было запланированное событие в рамках выставки – презентация моего каталога. Мы приехали, смотрим, а экспозиция поменялась, двух работ уже нет) Оказывается, менеджеры все устроили оперативно и перед презентацией рассказали, что они также организовали доставку картин клиенту. Покупательница потом прислала фото по моей просьбе, как они повесили работы, и сказала, что очень довольна.
После этого опыта я оставила ещё несколько картин на реализацию этой галерее, и к Новому году ещё одна картина «Карпаты» улетела в частную коллекцию в Швейцарию!
‘Act2_6’, 200*80 cm, холст, смешанная техника, 2019, в холле жилого комплекса А52, 2020.
Это очень круто и статусно, когда картина из авторской серии с выставочной историей находит свой дом в таком публичном месте, близко к домам людей, в месте, где можно отдохнуть, остановиться, где ее увидят множество разных людей. Напомню, «Механический балет» (1,2,3) – это моя долгоиграющая серия 2018-2019гг, которая охватила 6 выставок (3 групповые и 3 персональные), в таких галереях как Mironova foundation, White World и Lite-Haus+Projectraum (Berlin), более 30 работ на холстах и более 20 – на бумаге.
Помню и благодарна Белан Ирина за интересный опыт сотрудничества
Пусть искусство будет ближе ко всем нам Это легко)
Ещё в наличии 5 работ такого же формата из этой серии.
Act 2_6 (200*80 cm, mixed technique on canvas, 2019) | | View info
Офіційне відкриття 11 лютого о 19.00. Вхід вільний.
11 лютого 2021 року в Ornament Art Space відбудеться відкриття персональної виставки Альони Кузнєцової «Гама».
“Стиснення, загасання, заспокоєння: те, що відбувається з природою взимку. Заглиблюючись у внутрішні процеси, я все більш виразно відчуваю всі нюанси, цикли, кольори, і, як наслідок, легше працювати з серією “Гама”, підлаштувавшись до зовнішніх сил, які циклічно змінюють одне одного. Ця серія апелює до межевого стану природи: подекуди більш, подекуди менш структурного, мінливого, і в той же час тихого.” (Альона Кузнєцова).
Виставка є певним підсумковим етапом роботи художниці в період 2020 – 2021 років. Дана пора супроводжувалася глибокими роздумами та адаптацією до незворотніх світових процесів, що відбувалися в суспільстві. Саме цей період дав можливість уважніше придивитися до природніх змін, почути в них відгомін власного єства та згармонізувати себе в синхроні з навколишнім середовищем. Власне, роботи авторки відрізняються від попередніх етапів мінімізацією кольорової гами, а саме обмеженню її лише до кількох кольорів і відтінків та дослідженню гри нюансів. Виключно спокійна гама безпредметного живопису. Відображення перехідних етапів різних пір року, чистий колір, відчуття спокійного озера взимку, тиша і глибина – ключові елементи виставки.
В експозиції представлено 18 полотен в поєднанні з малою скульптурною пластикою. Різні за формою та розмірами, твори відтворюють змінні миттєвості природних явищ, підтримуючи та підкреслюючи основу ідейну лінію. Роботи створені в кількох техніках абстракціонізму, що вказує нам на експерименти художниці, зокрема з текстурами та кольоровими плямами.
Альона Кузнєцова – українська художниця-абстракціоністка, учасниця багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок, фіналістка конкурсу Objects Art Prize, учасниця резиденції та міжнародних арт ярмарок. Роботи знаходяться в приватних колекціях в Україні, Німеччині, США, Італії, Іспанії, Швейцарії, Росії, Великобританії.
Виставка триватиме з 11 лютого до 5 березня в Ornament Art Space за адресою: Київ, вул. Василя Тютюнника, 53.
Офіційне відкриття 11 лютого о 19.00. Вхід вільний.
11 лютого 2021 року в Ornament Art Space відбудеться відкриття персональної виставки Альони Кузнєцової «Гама».
“Стиснення, загасання, заспокоєння: те, що відбувається з природою взимку. Заглиблюючись у внутрішні процеси, я все більш виразно відчуваю всі нюанси, цикли, кольори, і, як наслідок, легше працювати з серією “Гама”, підлаштувавшись до зовнішніх сил, які циклічно змінюють одне одного. Ця серія апелює до межевого стану природи: подекуди більш, подекуди менш структурного, мінливого, і в той же час тихого.” (Альона Кузнєцова).
Виставка є певним підсумковим етапом роботи художниці в період 2020 – 2021 років. Дана пора супроводжувалася глибокими роздумами та адаптацією до незворотніх світових процесів, що відбувалися в суспільстві. Саме цей період дав можливість уважніше придивитися до природніх змін, почути в них відгомін власного єства та згармонізувати себе в синхроні з навколишнім середовищем. Власне, роботи авторки відрізняються від попередніх етапів мінімізацією кольорової гами, а саме обмеженню її лише до кількох кольорів і відтінків та дослідженню гри нюансів. Виключно спокійна гама безпредметного живопису. Відображення перехідних етапів різних пір року, чистий колір, відчуття спокійного озера взимку, тиша і глибина – ключові елементи виставки.
В експозиції представлено 18 полотен в поєднанні з малою скульптурною пластикою. Різні за формою та розмірами, твори відтворюють змінні миттєвості природних явищ, підтримуючи та підкреслюючи основу ідейну лінію. Роботи створені в кількох техніках абстракціонізму, що вказує нам на експерименти художниці, зокрема з текстурами та кольоровими плямами.
Альона Кузнєцова – українська художниця-абстракціоністка, учасниця багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок, фіналістка конкурсу Objects Art Prize, учасниця резиденції та міжнародних арт ярмарок. Роботи знаходяться в приватних колекціях в Україні, Німеччині, США, Італії, Іспанії, Швейцарії, Росії, Великобританії.
Виставка триватиме з 11 лютого до 5 березня в Ornament Art Space за адресою: Київ, вул. Василя Тютюнника, 53.
Виставки: “Гама” в Ornament art space, 2021 | Exhibitions: “Gamma” at Ornament Art Space, 2021
Статус: Доступна | Status: Available
Текст | Text
“Стиснення, загасання, заспокоєння: те, що відбувається з природою взимку. Заглиблюючись у внутрішні процеси, я все більш виразно відчуваю всі нюанси, цикли, кольори, і, як наслідок, легше працювати з серією “Гама”, підлаштувавшись до зовнішніх сил, які циклічно змінюють одне одного. Ця серія апелює до межевого стану природи: подекуди більш, подекуди менш структурного, мінливого, і в той же час тихого.”
“Compression, attenuation, calming: what happens to nature in winter. Delving deeper into internal processes, I feel all the nuances, cycles, colors more and more clearly, and as a result, it is easier to work with the “Gamma” series, adapting to external forces that cyclically change each other. This series appeals to the border state of nature: sometimes more, sometimes less structured, changeable, and quiet at the same time.”
Виртуальный 3D-тур по онлайн-выставке “Grand Ballet mecanique” (5.07 – 31.07.2020) c 32 работами из серий “Механический балет” в двух виртуальных залах. Посмотреть выставку можно на главной странице http://alenakuznetsova.com
Наслаждайтесь виртуальной выставкой номинантов от организаторов Objects art prize, в которой принимает участие мой диптих из серии Механический балет: https://vimeo.com/399419935
05 березня 2020 року о 19:00 в залах Київської муніципальної галереї «Лавра» відбудеться масштабне відкриття всеукраїнської виставки «СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ. МАНІФЕСТ 2020».
Мой мультфильм “Завод-спрут”, а также работы ещё более 100 украинских художников можно будет увидеть на протяжении месяца в галерее Лавра.
Переулок Лаврский, 9, вход в белые ворота.
Мультфильм в первом зале от входа.)
UPD. Мультфильм по техническим причинам транслироваться будет далее только онлайн.
Эту мою малышку Kill bill №5 (холст, масло) и еще одну №4 из этой же серии, а также мой мультфильм “Завод-спрут” (2’44”) можно будет увидеть вживую на этих выходных на Арт-фестиваль “Виробники мрій”!
With ‘Kill Bill #5’, ‘Kill Bill #4’ and my social cartoon ‘Octopus factory’ I’m going to take part at art-festival ‘Dream Makers’ on next weekend. Welcome
Тривалість: 8.12 – 8.01, Музей Історії Києва, Куратори Юлія Нужина і Тетяна Маліновська.
* Мої роботи із серії “Плоть. Інше” 2014 року.
~ Безпредметний живопис – “білий куб”, реальність якого будується виключно в просторі внутрішніх відчуттів, вихованих і вирощених в умовах аскези від зовнішнього світу, політичного і соціального. Поява графічних анатомічних частин в безпредметному — рішення, яке з’являється в момент руйнування особистої вежі зі слонової кістки, усвідомлення своєї ролі в соціумі, жест, який звернений на рубіж. Феномен тілесності. Що може володіти більш очевидною унікальністю, приналежністю суб’єкту і недоторканністю, ніж тіло? У той же час, що може бути так ефективно і безпосередньо задіяно в проявах самого конкретно грубого впливу, на яке здатна людина? Поява конкретного впізнаваного знаку в чистому кольорі — той рубіж в еволюційному прагненні, який було перейдено. Капітуляція кольору перед широтою спектра мистецьких практик, капітуляція аскетичного перед соціальним, капітуляція приватного перед публічним.
Коли: з 1 до 16 березня 
Де: Національний центр «Український Дім». Київ, вулиця Хрещатик, 2
Графік: вівторок-неділя з 11:00 до 19:00
Вхід вільний
33
I’m going to take part at art-festival ‘Dream Makers’ on next weekend. Welcome 
