Яким ти бачиш цей колір? | What color do you see?

Перша виставка Maslo the gallery, що відкриває й сам арт-центр, представляє два молодих імені художників. Так, киянка Олена Кузнєцова та львів’янин Тарас Попович є тими авторами, що знаходяться на етапі художніх пошуків. Етапі, що закономірно виникає після здобуття академічної освіти та накладається на потреби вироблення власних виражальних засобів, відповідних часу та авторському баченню. Однак, крім цієї спільності між ними є ще одна – особлива увага до кольору, який у Олени проявляється на площині, а у Тараса – в об’ємі. А власне те, яке значення цей колір набуває в їх роботах, є справою куди більш неоднозначною, а тому й – захоплюючою.

Художниця Олена Кузнєцова працювала з фігуративним живописом, аж поки не вийшла поступово, на початку 2010-х років, до абстрактного. У диптиху «Пейзаж 1» прослідковується ця граничність: де тло – предметна «бутафорна реальність», за визначенням авторки – розчиняється у потоці кольору на великих швидкостях протягом п’яти діб чергової подорожі. Так тло стає ледь впізнаним пейзажем «вздовж дороги», бо власне піддає сумніву сам факт існування того, що лишається по той бік вікна.

Незважаючи на те, що Олена Кузнєцова переважно працює без підготовчого етапу, одна з представлених її робіт «Рівновага» – створювалась вкрай послідовно, відповідно до попередніх ескізів, шар за шаром. Власне, це й сформувало її пастозність та матеріальність, а поодинокі елементи разом урівноважили усю композицію, апелюючи до мови сучасного стріт-арту.

Власне, процес створення роботи є не менш важливою складовою, а для деяких сучасних художників – предметом їх практики. Такий поворот від результату до процесуальності відбувся тоді, коли твором мистецтва став не сам предмет, а процес його творення. Звідси особливого значення набувають свідчення та документація, що виникають до моменту, коли роботу завершено. Відтак в експозицію увійшли змонтовані відео, де фіксується, як Тарас Попович створює свою серію «Скло» – портрети уявних образів (читай абстрактних), риси яких довільні, вигадані, але, тим не менш, впізнані. Ці портрети й увійшли до експозиції, ставши своєрідним кінцевим пунктом та фактом звершення. Повертаючись до питання кольору, Тарас Попович, знаючи про його семантику, шукає у ньому спрощення, вихід на ненав’язливість та досягнення простоти. Виходить, у представлених полотнах Кузнєцової образ виникає там, де живопис стає відкритим до сприйняття, а у скульптурах Поповича – де колір зводить нанівець емоційне навантаження.

Те, яким колір буде побачений, залежить від того, хто дивиться. Завдання глядача – дивитись, а художників – не завершувати пошуки.

Куратор: Катерина Носко


Event: https://www.facebook.com/events/296391247444417/

Виставка відбудется з 12 по 4 березня 2017 року

Арт-центр Maslo the gallery http://maslo.space/

м. Хмельницький, Староконстянтинівське шосе, 20/3


Експозиція