Віднайдене у втратах | Meaning after loss

Віднайдене у втратах | Meaning after loss | View info


Український Дім представляє виставку «Віднайдене у втратах» — проєкт, що об’єднав 22 українських мисткинь у межах резиденції Ініціативи Мартіна Рота (MRI) для пошуку спільного мистецького висловлювання. Виставка зосереджується на підтримці жіночих голосів у процесі осмислення війни. Роботи учасниць утворюють колективний феміністичний архів пережитого досвіду: вони поєднують особисті історії в ширшу картину культурної пам’яті, нагадуючи, що навіть у найтемніші часи ми здатні відстоювати право на власний голос.

У роботах відображено повсякдення під час війни, досвід біженок, осмислюються травми і трансформації ідентичності. Деякі роботи представляють фантазії про альтернативні суспільства і способи життя — візії, що допомагають опиратися жорстокій реальності. Але червоною ниткою крізь усі проєкти проходять свідчення того, як мистецтво допомагає в боротьбі з травмою і як підтримка зв’язків всередині спільноти стає джерелом сили в часи крихкості і втрат.
У резиденції взяли участь мисткині з Києва, Харкова, Львова, Івано-Франківська, Миколаєва, Запоріжжя, Хмельницького, деякі з них — внутрішньо переміщені особи з Луганської, Донецької і Херсонської областей. Усі учасниці здебільшого продовжують працювати в Україні під час повномасштабної війни — у сферах сучасного мистецтва, театру, кіно й літератури. Результатом їхньої співпраці, спільного проведеного часу й дискусій стала друкована двомовна збірка проєктів «Віднайдене у втратах» / Meaning after Loss, яку презентують на відкритті.
Як і книжка, виставка складається з чотирьох розділів: «Територія і уява», «Ідентичність, травма», «Утопії і метафори», «Досвіди і спільноти». «Віднайдене у втратах» є свідченням сили жіночої солідарності та ролі мистецтва під час війни — як простору для рефлексії і відновлення агентності.
Представляючи цю виставку, Український Дім утверджує свою місію: підтримувати сучасне мистецтво як інструмент суспільного діалогу, розвивати міжнародні культурні зв’язки та плекати цінності відкритості, єднання і культурної пам’яті.
Під час відкриття відбудуться презентація збірки «Віднайдене у втратах» і перформативне читання «Казки про безсенсовність для дорослих» Юлії Ліннік у межах екскурсії виставкою від учасниць.
Учасниці:
Єва Алвор, Ірина Бесчетнова, Оксана Брюховецька, Злата Вересняк, Юлія
Данилевська, Оля Єрємєєва, Катерина Кроха, Альона Кузнєцова,
Олена Курзель, Марина Левченко, Юлія Ліннік, Марія Матяшова,
Олена Морозова, Назва Змінна (Марина Мариніченко і Валерія Карпань), Поліна Петрішина, Дзвінка Пінчук, Даша Подольцева, Анна Потьомкіна, Каріна Синиця, Ганна Трофімова, Вероніка Чередниченко.
Організатори і співорганізатори: Український Дім, Martin Roth-Initiative.
Координаторки: Марина Мариніченко, Марія Борисова
Куратока: Оксана Брюховецька
Дизайнерка: Даша Подольцева
Українська феміністична мистецька резиденція 2024/2025 була організована Martin Roth-Initiative (MRI). MRI є спільним проектом ifa (Institut für Auslandsbeziehungen)
та Goethe-Institut. Це програма для митців, які перебувають у групі ризику, що повністю фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини. Виставка та друк публікації були люб’язно профінансовані ifa Förderverein.


Горизонтальні зв’язки | Horizontal links

Mycologist Alisa Atamanchuk & Alena Kuznetsova artist within Serendipitous Events science art laboratory and show by Port of Culture.

Grow boxes with mycelium, 2-channel video, and installation with mycelium elements.

Special thanks to the partners: @_unfpa_ukraine_ @euinua @heforshe_ukraine
Welcome till 16.03 at @ukrainskyi_dim


Питання, чи є “горизонтальною” українська мистецька та наукова спільнота, виявилось доволі дискусійним, адже навряд чи можна уявити повну відсутність конкуренції та мізогінії у цих сферах. Здатність підтримувати зв’язок і обмінюватися ресурсами та ідеями, коли колеги продовжують залишатися частиною єдиного «організму», дає можливіть для виживання і розвитку. Прикладом живої мережі, що функціонує як цілісний організм, є міцелій. 

За втіленням принципу ризоми – мережевої децентралізованої системи, яка адаптується до змін і постійно формує нові зв’язки, міцелій у природі та горизонтальні зв’язки у соціумі – це нелінійні структури, які забезпечують взаємодію, обмін ресурсами і виживання в складних середовищах. Такий спосіб обміну інформацією між різними елементами однієї системи нагадує про їх взаємопов’язаність і акцентує множинність і відкритість до нових з’єднань. Чи можуть принципи таких гнучких систем втілюватись у суспільстві на заміну уявленням про лінійні й ієрархічні структури?

Чи може ця мрія стати реальністю нашого суспільства тут і тепер? Які умови потрібні для того, щоб люди не змагались, а колаборували, ділилися досвідом? Лабораторія Випадкові Події, як втім і деякі інші мистецькі резиденції, – була прикладом такої утопії, де, хоч і на доволі короткий термін, мисткині і науковиці мали спільну мету, однаковий для всіх ресурс (поживний ґрунт) і умови, де зароджувались нові взаємозв’язки та ідеї. Така собі багатовимірна структура, де всі точки взаємопов’язані і здатні до інтеграції.

En

The question of whether Ukraine’s artistic and scientific communities function as truly “horizontal” networks remains open to debate. It is difficult to imagine these fields being completely free of competition and misogyny. Yet, the ability to maintain communication, share resources, and exchange ideas — where colleagues function as part of a single “organism” — creates opportunities for both survival and growth. A compelling natural example of such a system is mycelium.

Embodied within the concept of the rhizome — a decentralized, networked system that constantly adapts and forms new connections — mycelium in nature, like horizontal connections in society, operates as a nonlinear structure. It facilitates interaction, resource exchange, and resilience in complex environments. The way information flows through such systems highlights their interconnectedness, multiplicity, and openness to new relationships.

Can the principles of these adaptive networks be applied to society, replacing rigid hierarchical structures with more fluid, cooperative ones? Can this vision become a reality here and now? What conditions are necessary for people to collaborate rather than compete, to share experiences instead of withholding them? The Laboratory of Serendipitous Events Initiative, along with other art residencies, has served as an example of such a utopian space — where, even if only briefly, artists and scientists shared a common goal, access to the same resources (a “fertile soil”), and conditions that fostered new relationships and ideas. It functioned as a multidimensional structure, where all points were interconnected and capable of integration.


 


 

Випадкові події | Serendipitous events


З 1 до 16 березня в Національному центрі «Український Дім» відбудеться виставка «Випадкові події».
Це експериментальний проєкт, у якому технології переплітаються з художнім баченням, а ідеї народжуються у несподіваних поєднаннях.
Для першої частини виставка десять інноваторок разом із десятьма художницями переосмислили свої сфери діяльності та створили артоб’єкти на межі науки й творчості. Теми варіюються від глобальних викликів — ядерної безпеки, технологічних ризиків і відповідального використання ресурсів — до особистих: жіночої тілесності, простору для самовираження й інклюзивності.
Серед інсталяцій роботи: Альони Кузнєцової та Аліси Атаманчук, Катерини Тимошенко та Ольги Зоти, Олександри Клод та Алли Петренко-Лисак, Марії Леоненко та Настасі Клен, Катерини Шиман та Дарини Фес, Євгенії Лаптій та Олени Компанієць, Євгенії Григор`ян та Катерини Шаванової, Тетяни Чучко та Марини Левченко, Дар’ї Зименко і Тетяни Зубченко, Софії Брем і Лєри Полянськової.
Також на виставці «Випадкові події» представлена ретроспективна частина, яка досліджує роль жінок у мистецтві та науці, починаючи з післявоєнного часу (кінець 1940-х років) і до нашого сьогодення.
У цій частині — роботи мисткинь: Аліни Ламах, Галини Зубченко, Ади Рибачук, Алли Загайкевич, Лесі Заяць, Оксани Чепелик, Оксани Плисюк, Марії Куликівської, Ксенії Гнилицької, Дани Косміної, Алевтини Кахідзе та Азізи Ескендер.
А також науковиць: Антоніни Прихотько, Зоре Аблямітової, Катерини Ющенко, Надії Харчук, Ірини Вавілової, Світлани Краковської, Нани Войтенко, Катерини Терлецької, Олени Паренюк та Ольги Малюти.
Усі охочі зможуть долучитися до серії лекцій, дискусій та кураторських екскурсій, що проходитимуть упродовж виставки.
📅 Коли: з 1 до 16 березня
📍 Де: Національний центр «Український Дім». Київ, вулиця Хрещатик, 2
⏰ Графік: вівторок-неділя з 11:00 до 19:00
🎟 Вхід вільний
Чекаємо на вас, щоб разом дослідити невипадкові випадковості!
Ініціатива «Випадкові події» реалізується агенцією та ГО Port of Culture в межах програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства» (фаза 2). Проєкт впроваджується спільно зі Структурою ООН Жінки в Україні, UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, за фінансування Європейського Союзу.

Преса | Press 

Чорнобиліт, міцелій та кімната гніву: в Українському Домі відкривається виставка на межі інновацій і мистецтва (L’officiel Ukraine)

 

 

 

«Займайте своє місце за столом»: спеціалістки з різних сфер радять, як прокачати свої лідерські навички (Marie Claire Ukraine)

 

 

 


Горизонтальні зв’язки | Horizontal links 


Відкриття виставки | Opening evening 

Photo: Port of Culture