---

Опис | Description 

Назва: “Посеред страшного сну про війну (якби ж то), інколи з’являється промінь світла, і повертає нас до життя” |

Title: “In the middle of a bad war dream (I wish), a ray of light occasionally occurs and brings us back to life”

Серія: “Квіти чи вибухи” | Series: “Flowers or Explosions”

Художник: Альона Кузнєцова | Artist: Alena Kuznetsova

Дата створення: 2023 | Date of creation: 2023

Місце написання: Київ | Place of creation: Kyiv

Розмір: 95*120 см | Size: 95*120 cm

Тип: Картина, диптих | Type: Painting, diptych

Техніка: Олія, акрил, аплікація, олійна пастель | Technique: oil, acrylic, applique, oil pastels

Матеріал: Полотно на підрамнику| Material: Canvas on stretcher

Виставки:

“Пробудження” в Музеї Києва, (Київ, 2023);

“Квіти чи Вибухи” в галереї Форса, (Київ, 2023);

Exhibitions:

“Awakening”, at the Museum of Kyiv, (Kyiv, 2023);

“Flowers or Explosions”, at Forsa Gallery, (Kyiv, 2023);

Атрибути: Сертифікат автентичності | Attributes: Certificate of authenticity

Пакування:  Картонна чи дерев’яна коробка, Тубус | Packaging: Cardboard or wooden box, Tube

Статус: Доступна | Status: Available

---

Текст | Text 

Ua

Війна забрала цю весну в усіх українців. Ми не відчували її, не насолоджувалися і не святкували народження нового життя, перших квітів і потепління. Це був загальний стрес, горе і багато роботи.
Лише коли настало літо, і я побачила, як розквітли мої улюблені півонії, я відчула, що знову ожила, і захотіла створювати мистецтво далі між відчуттям життя та смерті. Я насолоджувалася улюбленими квітами, а сама ідея квітки формально, як знак, нагадує мені вибухи, до яких я була дуже близька в кінці лютого. Від однієї точки до периферії, як розширення. Згодом я взнала, що є навіть українські гармати з назвою Піони. Ці вибухи досі відбуваються по всій Україні через те, що російські ракети бомблять наші цивільні об’єкти, ми досі воюємо та захищаємось від російських загарбників. А квіти продовжують цвісти, незважаючи ні на що.

En
The war took away this spring from all Ukrainians. We did not feel it, did not enjoy it, and did not celebrate the birth of a new life, the first flowers, and warming. It was general stress, grief, and a lot of work.
It wasn’t until summer came and I saw my beloved peonies in bloom that I felt better and wanted to create art further between the feeling of life and death. I enjoyed my favorite flowers, and the very idea of a flower formally, as a sign, reminds me of the explosions that I was very close to at the end of February. From one point to the periphery, as an extension. Later, I learned that there are even Ukrainian cannons called Peonies. These explosions are still happening all over Ukraine because russian missiles are bombing our civilian targets, we are still fighting and defending against russian invaders. And the flowers continue to bloom, despite everything.

---

Галерея | Gallery 

---

Пов’язані картини | Related paintings